Карпати. Гуцульська сім'я приймає гостей.
Гості:
-У Вас така велика хата, ай такі файні діти, і такий пес великий по двору бігать, айбо чом у Вас на будари ниє двирий?
Гуцул:
- Та-а, відти ще нико нігда нич не крав, та й я двирі й не клав.
***
– Чуєш, ба як там Дьюрьо?
– Трафив на каторгу!
– Тото як?
– Та вженився, а в тьощі городіць на 3 гектари
***
- Отче, а в говіння жону мож?
- Мож, сину, лем не дуже жирну.
***
- Йой, Василю, я тя так люблю! І ти ня тоже?
- І тебе тоже!
***
Їде гуцул на машині, на повній швидкості. Дивиться - Даїшник стоїть. Не тормозить, думає, а не гріх, як зоб’ю. Збив. Завіз тіло на цвинтар, дає старому гробареві пляшку горілки, каже:
- Похороніт, вуйку, бо оно самоє на дорогу скочило, я не виноватий.
- Та чом же не похоронити, сине, похороню.
Так і домовились. Їде далі гуцул. Ще одного такого збив, приїжджає з тілом на цвинтар, дивиться, гробар за столиком сидить, вже фляжку допиває. Гуцул кладе трупа на землю, каже:
- Слава Йсу.
Дід обертається:
- Слава навіки!
- А шо, діду, закопалисьте того?
- Тадь закопав...
- Та як закопали, кідь оно туй лежит?
- Йой, синку, забувим майже. Старий я. Зараз закоплю.
Гуцул подякував і пішов. В ДАІ б’ють тривогу:
- шо ета такоє! Гдє наши люді? Паєхать, правєріть!
І послали одного. Приїжджає, дивиться, всюди тихо, темно, тільки на цвинтарі лампа хитається і чути як гробар лопатою цьвьокає. Приходить на цвинтар, дивиться, а старий лопатою землю прихлопує на свіжій могилі. Підходить до гробаря і каже:
- Ізвінітє, а што ета ви так позна тут дєлаєтє?
Старий гуцул обертається, замахується лопатою і б’є що є сили:
- ТА ТЫ КУРВО ВЛЯГНЕШСЯ ВЖЕ НИСЬ ЧИ НЄТ???!!!
***

- Сисі жони мене задовбали! У мойої ся писок не затикать: «Немам што носити! Немам што носити!»
- Дай юй міх крумпиль, нехай носит!
***
– Ало, то баня? – Нє, то його брат Болодя.
***
Йдучи ид брачнуй постели, Митер каже:
- Слухай, небого, што маєме вчинити, обисьме не замастили верету?
- Я - нич. А ты помый ногы.
***
Помер якось взимку у селi старий дядько. Рiдних не мав, лишилися у нього тiльки два старих друзяки.
Зайшли до хати. Помянули старого. Але ж треба небiжчика i на цвинтар везти.
Поклали на сани та й повезли... Дорогою втомилися, змерзли, один і каже:
- Пак що, куме, там у бутлі щи шось ся убстало?
- Убстало...
- Но та давайте наливайте!
Кум наливає три чарки.
- Куме, здурiлисьте? А третю кому ллєте?
- Но та йому...
- Пак ун умер!
- Й-ой, так уже дуже вмер, що й сто грам не вуп'є?
***
Молодий хлопець прокидається ранком після страшного перепою і жалібним голосом просить:
- Мамко, дайте паленки!
- Та ниє, синку...
- А в креденци?
- Та на Великдинь жесьме упили...
- А за двирьми?
- Та після Великодня жесьмеся похмеляли...
- А пуд лавицьов?
- Пак то-то няньови на сороковини!
- Но, чуєте, падь я ся никам, куда тото няньо ся діли!
***
Біля привокзальної проститутки гальмує джип, опускається вікно, і з нього виглядає пика:
- Што’сь навчена чинити за сто баксу?
- Усьо!!!
- Но тоди сідай, поможеш бетоновати фундамент.
***
— Но чуєш,був’ім у Іспанії недавно, ай там на кориді видів’им, як єнного боввана бик ізджемигав гет на нич!
— Пак за што???
— Но поникав’бимся на тя, кіби тобі перед писком комуняцьким прапором махали!
***
– Офіціанте, що’сьте нам подали кавіль ци чай?
– А яке оно на вкус?
– Гі вода з-пуд крана!
– Но тогди то-то какао!
***
– Знаєте, куме, так люблю файної осінньої днини побродити у лісі з пушков.
– На полювання?
– Нє, на гриби… Так собі тихинько подойдеш до грибників – і кажеш голосно: ого! кілько ви грибів назбирали!
***
Закарпатський бомж знаходить у підвалі глечик, відкриває його, а там - джин:
- Загадуй бажання!
Той загадує:
- Хочу п’ятьетажну хижу на морі, з двома басейнами і вертольотнов площадков...
Джин:
- Здурів’ись??? Позерай, у чому я сам жию!

– Жоно, що ти налляти? Вина чи паленки?
– Вина…
– Червеного чи білого?
– Червеного.
– Закарпатського чи грузинського?
– Закарпатського!
– Сухого, півсухого чи кріпленого?
– Гута тя най возьме, давай ліпше паленку!!!
***
- Куме, пак що’сьте такі сумні?
- Жона уїзжає...
- Закляли бисьтеся, пак родоватися треба!
- Йо, айбо кідь я буду веселий, она вообще нікуди не поїде!
***
Сидять двоє гуцулів на полонині, тут один каже: - Позирай, позирай, гинде з тої скали альпініст полетів! О, щи єден! Гніздо в них там, чи шо?..
***
Базар. Діалог:
– А сесе ваше мнясо ще зрання гавкало чи нявкало?
– Но, чуєте, нет! оно в ня усяку фігню ся звідало…
***
Молодий спеціаліст питає досвідченого закарпатського винороба:
– Яков має бути пивниця, аби вино в нюй добре дозріло?
– Добре запертов і аби ключ було тяжко найти.
***
Гірське село в Карпатах...
У дворі під клуньов хазяїн розклав зброю. Протирає, змазує, любується...
Навколо крутиться синок. Очі розбігаються, руки чешуться...
Нарешті не витримує:
- Няньку, а дайте ми раз із кулемета стрiльнути!
- Пак добре! Стріляй...
Синок тисне на гашетку, на мушці клуня, забор, хлів... нарешті кури. Кури з істеричним кудкудаканням розбігаються, та кулі все рівно їх наздоганяють. Якийсь час над двором висить хмара диму, пороху, двір
посипаний пухом і пір'ям.
- А што, няню, файно? - гордо питає синок.
- Файно, синку.
- А мож іще гранату верти?
- Меч, синку.
Синок вибирає найбільшу і закидає в дерев'яний бударь. Через пару секунд гримить вибух, туалет підлітає метрів на п'ятнадцять, в дворі приземляються спочатку дошки, друзки, клаптики палаючої газети, останніми падуть дві жіночі папучі.
- А шо, няню, файно? - вже не дуже впевнено питає синок.
- Файно, синку - инак бисьме дустали фест уд мамки за кури...
***
– Куме, ци будете холодцьом закушувати?
– А з чого холодиць?
– З ноги.
– З чийой ноги?
– Пак свинячої.
– З лівої чи з правої?
– Йой, куме, ви упят про політику.
***
Єден чоловік любив підглядати за жонами з сусідніх будинків у бінокль. Одного вечора він дуже довго спостерігав за одною файною жоною, як вона роздягалася й лягала спати. Вранці в нього задзвонив телефон і жіночий голос запитав: – Ти не видів, де’м учора калготи поклала?
***
Уборщиця просить у директора банку:
- Чуєте, ци не могли’бисьте дати ми ключ од сховища?
Директор в шоці:
– Що ви такоє кажете, ми туда нікого не пускаєме...
– Айбо чуєте, малом’ся вже задовбала каждий динь по 20 минут колупатися в замках шпильков, аби там прибрати!
***
Заходить обдовбаний наркоман у під’їзд за своїм другом. Бігає, бігає по всіх поверхах, ніяк не згадає, де той живе.На 5-ому поверсі звонить у звінок. Відчиняє бабка.
- А Цильо дома?
- Тут такий не жиє.
Зову бігає, бігає по під’їзду, вгору-вниз і потрапляє на той самий поверх і той самий дзвінок.
- А Цильо дома?
- Тут такий не жиє!
Знову ті ж двері.
- А Цильо дома?
- Тут такий не жиє!!!!
- Єдна ти, марго, всяде жиєш!!!
***
- Діду Василю за што Вас дівки так люблять
- Не знаю - повів дідо Василь і облизав язиком брива.
***
Прийшов ветеринар Василь на ферму. У корови штось заболіло. Кличе вун Івана сторожа і каже:
- Іване ти держи її за хвуст і підніми його.
Но Іван пудняв хвуст. А Василь став біля рота і кричить, дивлячись в рот:
- Іване ти ня видиш
- Нє не виджу
- Значить заворот кишок!
***
Два кума:
- Куме ти што такий побитий?
- Та повівим жоні на "Ти"
- Як то?
- Та вчора сь ме лягли у постіль а она мені каже, Петре ми давно з тобов любовю не занімалися. А я їй повів не ми, а ти.
***
Краде циган грушки на дереві. Блискать, гримить, циган каже:
- Блимай блимай святий Іліє, обим відів де груші. Я тобі за то дам єнну грушку.
Но нарвав, а пак рішив нашто такому сильному святому грушку і не пушов до церкви до образа Іллі. Іде по дорозі аж раз упав і так ся ударив довбньов до капури. Встав весь скровавлений:
- Но я лем пофіглював Іліє, а ти вже за єнну грушку так ся розсердив.
***
Марька Іванові у постелі:
- Іване повіч ми дашто файноє ай теплоє
- Огинь
***
Туристи звідавуть діда:
- Діду а Говерла
- Видите тоту першу гору
- Но видимо
- Но так пак то не Говерла
- А тоту другу видите гору
- Но видимо
- І тота не Говерла
- А тоту третю видити
- Нє не видимо
- Но тото хлопці і є Говерла.
***
Збори у селі Копинівці. Тема єдиний тракторіст Микола утопив єдиний трактор у селі. Голова встає і питає:
- Шо будеме роботи?
Встає коваль Іван і каже:
- Давайте я йому увалю!
- Нє Іване у тебе рука тяжка, убєш лем єнного тракторішту. Інші пропозиції?
Іван знову встає:
- Но та давайте я йому увалю!
Голова:
- Так доста Іване, вун у нас єден што будеме робити без тракторішти?
Іван тогди встає і каже:
- А давайте я бухгалтеру увалю?
Голова:
- А бухгалтеру чому?
Іван:
- Бо у нас їх двоє.
***
Прийшов до дохтора крутелик:
- Дохтор у мене біда, коли їм червену ікру - то кладу червенов ікров, а коли їм чорну ікру - чорнов ікров.
- Хворий а в чому проблема.
- Дохтор я хочу як і всі люди гуном класти.
- Но тоді як і вшиткі люди їште - гуно.
***
Клієнт до офіціантки: - Паніко, што у вас там біля буфета так весело? - А вто у нас така традиція: перед закриттям каждий динь вголос читаєме книгу скарг.

Сидять баба з онуков на кухні. Баба: – Йой, дітино, в наші годи всьо було ліпшоє, і діти май порядні. І музику май мелодічну’сьме слухали, гі кой ти сесе типирь включила. – Бабо!!! Падь тото міксер робит.
***
У ресторані вечеряють з жонами німець (Н), француз (Ф), тай наш закарпатський попирь (З).
Н  - подай мені медову наливочку - моя медова.
Ф  - подай мені ту цукерочку - моя солодка.
Ну, наш думає, шо тоже не варто лицем у грязь
- подай мені сесь шовдарь - моя свиньо!!!
***
Нью-Йорк. Чоловік вуйшов із манхетенської корчми. Зупинять таксі:
- В Ужгород.
- Ай донт андерстент.
- Ти болване я ти кажу в Ужгород.
- Вот іс Ужгород.
Но туй крутелик каже:
- Значить так туй тобі пять тисяч баксу, їдеме в Унгвар, а вадь нє.
Таксішта побзерав на нього і звідать:
- А куда на Радванку, чи на Шахту.
***
Приходить чоловік після п’янки дому, швидко відкриває двері, і доки  жона на кухні, тяжко завалюється в спальню, раздягається, бере найбільшу за розміром книгу, яку лишень знаходить, лягає в ліжко і читає.
Заходить жона:
- Скотино, упят’исся напив!!!!!!
- Шо дурноє говориш, вічно ти лем палинка в голові, не видиш, же читам?
- Дурню!!! Покладь чемодан гет, та лягай спати!!!
***
Після пожежі. Пожежник доповідає лікарю:
– Унесли’сьме 10 чоловік. Сімох удкачали, а трьох спасти не вдалося.
Лікар, сповзаючи по стіні, слабким голосом:
– Як сімох... Ви гасили морг!!!
***
Прилетіли американці на Місяць. Висадилися. Дивляться, в кратері люди якісь сидять, постелена верета, цибуля, сало, паленка, збоку лежать коцкасті сумки... Охренівший командир американського екіпажу підходить і запитує:
***
- Хто ви такі???
- Закарпатці!
- А що ви тут робите?
- Як шо, на заробітки приїхали!
- НА МІСЯЦЬ???
- Та чом на місяць, на півгода як мінімум!
***
Йде собi порядний бачі варошом, гуляє, роздивляється архітектуру. Проходить повз бордель, раптом чує якийсь гвалт згори. Пiдiймає голову, а там на даху борделя коти трахаються, та так інтенсивно, що  раз! – і зiсковзнули та гепнулися просто перед бачійом, і від переляку так їх разом i зацiпіло...
Бічі пригладив вуса, поправив на собі піджак, пiдняв котячу парочку обережно, i тихенько стукає у дверi борделю.
Вiдкриває така собі здорова мадам, десь удвічі бiльша за нього. Бачі простягає їй котiв i ввічливо каже:
– Перебачте, панiко, у вас туйки реклама ся звалила...
***
Сидить циган на сходах до хижі, позерать на дітей своїх лепавих, ріпавих і мучиться:
– Йой, чи сих помити, чи нових начинити?
***
Оголошення в закарпатській газеті:
«Глядам дуже активну і файну жону для серйозних отношеній у Приборжавському!!! Коротко про себе: 3 гектари городця».
***
На Майдані в Києві гуцул пасе гусей. Біжить до нього міліцішта, розлючений і і аж посинілий від злості:
– Як ти посмів!!! Це ж Майдан!!! А твої гуси тут паскудять!!!
– Та ваші голуби, чуєте, туй тоже, перебачте, серуть, та чом їм мош?
–  Голуби!!! Голуби!!! – аж захлинається міліцішта, – Голуби – вони ж символ миру!
– А мої гуси, хочете ми вказати, хотять войни?
***
– Мамко, кідь я уросту, буду на тя похожа?
– Йо, Марічко, йо! Будеш моя копія.
– Господи! І нащо товди жити?
***
Ідуть дві циганки вулицею. Одна одній каже:
– Нийно, горить у тя гузиця!!!
– Падь кілько’м ти раз уже казала, вто малий Бийло курить!
***
Зима. Страшенний мороз. Іде Нийна малого Дийжіка у ріку райбати. Принесла його, роздягла, вхопила за лабу і донизу писком замочує в ополонку. А малий писнів, горлає, аж захрип. Нийна розсердилася, та й затрясла його:
– Падь што ричиш??? Вода не горяча!
***
Устає рано газда пішати такий злий, як чорт, і каже свойому ....:
– Видиш, паскудо! Кой тобі треба, та я встаю!!!
***
Гуцул іде по полонині і веде за руку негреня. Другий гуцул:
– Іване, ко то-то?
– Внук.
– Марьин син?
– Йо!
– А Маря де?
– Учиться в вароши.
– А чого такоє чорноє?
– Завто гарантія, же не москаль!
***
Сидить Путiн у себе в офiсi. Дзвiнок.
"Альо! Пане росiйський президенте? То Цильо туй из Андрашовцю, з пивної дзвонит. Задзвонив'iм, жеби вам уповiсти, же ми тут вам офiцiяльно войну декларуєме!"
"Харашо, Василий, – вiдповiдає Путiн, – Ето дєйствiтельно важная новость! А у вас бальшая армiя?"
"Йой, но зараз, малинько почекайте - каже Цильо, зробивши деякi розрахунки, - в нюй є я, муй кум Мішко, сусiда Пітю i всi шо туй зо мнов у преферанс грали. То нас ушитких вiсiм!"
Путiн зробив паузу. "Должен сказать тебе, Василий, што в маєй армii 100 тисяч людей, каториє толька ждут маєво прiказа!"
"Най би го фрас узяв!" - каже Цильо. "Я зараз вам передзвоню!"
Наступного дня Цильо дзвонить знову: "Ці чуєте, пане президенте, становище воєнне нико не удміняв! Ми туйки роздобули всяку войскову технiку для нашої пiхоти!"
"А што за технiка, Васілій?" - запитує Путiн.
"Но, в нас типирь є два бульдозери, комбайн, ай трактор вуйка Петі" - вiдповiдає Цильо.
Путiн дещо здивований: "Должен сказать тебе, Васілій, што у меня 6000 танков 5000 бронєтранспортьоров. Кромє того, со врємєнi нашего послєднєго разговора, я увелiчiл армiю до ста пятiдесятi тисяч!"
"Най би го фрас узяв!" - каже Цильо. "Я щи подзвоню!"
Наступного дня Цильо знову дзвонить: "Пане росiйський президенте, война іще триває! Ми туйки флот воздушний типирь маєме! Лоці з Мукачева переробив кукурудзник, примонтовав на ньом пару кулеметів спереду, ай до нас ся ще приєднало четверо фаттьову з пивної!"
Путiн помовчав хвильку, прочистив горло. "Должен сказать тебе, Василий, что у меня 100 бомбардiровщiка i 200 iстрєбiтєлєй. Моi воєнниє бази охраняются ракетамi тiпа земля-воздух з лазерной наводкой. А ещьо я увелiчiл армiю до 200 тисяч!"
"Матір Божа!" - скрикнув Цильо. "Я зараз вам передзвоню!"
Наступного дня Цильо дзвонить знову. "Слава Ісусу, пане Путiне! Я ся дуже перебачаю, але ми мусиме ся з той войни отступити"
"Нєужелi? Очень жаль" - вiдповiдає Путiн. "Почєму ето вдруг ви пєрєдумалi?"
"Пак бо, чуєте," - вiдповiв Цильо, "ми туйки посидiли за пару бочками пива, тай ся мiж собов порадили, i вздрiли, же аж нiяк не зможеме дванадцятеро прогодувати двiста тисяч полонених!"
***
Загубився москаль у Карпатах в лісі. Ходить і горлає:
-Ау! Ау! Ау!
До нього ведмідь подходить, ззаду лапу на плече йому поклав і звідає:
-Чоловіче, падь што гойкаєш?
А москаль:
-Да вот, заблудился, кричу, может кто услышит.
Ведмідь:
-Но я тя вчув. І шо думаєш, же типирь тобі стане май легко?
***
– Бийло, пак що йдеш пішки? Украли в тя біціглі?
– Та нє, упознали...
***
Передноворічна ніч. Василь вийшов на подвіря, чує як сніг рипить під чиїмись ногами.
- Куме Іване, то ви?
- Ай!
- Куди йдете?
- Та йде ялинку купити!
- Но та купіть і мені, кіть вас не имлять.
***
Приходить Василь дому, сердитий, позерає, а там теща із жонов ушкіряються. Він підходить до столу і б’є рукою по столу:
- Ко газда в хижі!
Жона з тьощов:
- Шо-о-о-о!!!!
Василь от страха під стіл. Аж раз заходить Іван:
- Василю, ти што пуд столом сидиш?
- Я газда в хижі, де хочу там і сижу!
***
Заглядає кум до кума через тин і кричить:
– Куме!!! Куме, а твої свині курят?
– Таде, куме, ачий не подуріли!
– Но тоди, куме, у тебе хлів горить!
***
Перший мороз, на калюжах крига. Стоїть Михаль і плаче над розбитою фляшкою вина-кріпака. Тут підходить до нього Василь і каже:
– Пак што туй стоїш?
– Падь чекаю, коли вино замерзне’ся.
***
Бейло-бачі, Дюсі, ай Гобі заробили гроші на свальбі, і підкінець вирішили їх поділити. Бейло-бачі:
– Се тобі, Дюсіку, а йсе мені. Се тобі, Дюсіку, а йсе мені. Се тобі, Дюсіку, а йсе мені.
Тут Гобі:
– Бейло-бачі, а мені што, не положено?
Бейло-бачі:
– Видиш, Гобі, ош положено, айбо не хватає!!!
***
Лежать цигани під возом. Малий циган питається в старого:
– Няню, ци мож ми пуйти мало на вулицю?
Старий подивився на малого, просунув пальця між шпицями в колесі і каже:
– Йой, неборе, та там так холодно, а у тебе й реклика ниє!
***
1945 рік. Заходить бабуся, у якихось справах у Закарпатську обласну адміністрацію. Позерає а у вестибюлі висить великий портрет Сталіна. Вона питає у постового:
- Синку, а тко то на образови намальований?
Постовий:
- То наш освободитель, що освободив нас от усіх поневолювачів.
Бабка:
- Дав би Бог му здоровля, оби нас і од руських освободив!
***
Сидить старий дідо на пецу, курить піпу, коло нього штамперлик паленки. І туй до хижі заходить журналіст:
- Діду, кажуть, ош ви найстаріший житель села, мож од вас інтерв’ю взяти?
- Мож, чом не мож!
- Як ви тулько прожили много і курите?
- Ти синику пак ци відів ту копицю сіна, коли йшов до мене?
- Бачив.
- Но та я за своє життя скурив дисять таких копиць.
- Але ви ще й можете випити?
- Ти пак ци відів то озеро колись ішов до мене?
- Бачив.
- Но та за вшитку жізнь упив два таких озера!
- Діду, але кажуть, ош ви і жон дуже любили?
- Любив, не то слово. Ти пак ци відів над дверима моїми коса висить?
- Бачив.
- То вчора Смерть до мене приходила, та її так удримбав, шо косу забула.
***
Іде чоловік по Рахову. І питає:
– Це вулиця Миру?
– Йо.
Іде далі, питає:
– Це вулиця Миру?
– Так.
Іде далі, питає:
– Це вулиця Миру?
– Да.
От він і питає в останнього:
– Скажіть, яка різниця між "Йо", "Так", "Да"?
– Ті, хто має три класи, говорять – "йо", хто закінчив ПТУ – кажуть "так", ну а такі як я – з вищою освітою – відповідають "да".
– А ви що, маєте вищу освіту?
– Йо-йо!
***
Стрічаються два куми. Один шось так з усьої сили мняцкає в руках:
– Василю, ану попробуй лиш, пак чи не пластмаса се-се?
Василь мняцкає, мняцкає, потім бере на зуб, і одразу спльовує:
- Тьху, закляв бисся, Іване, пак се гуно!
Іван поважно:
- Но, так пак і я думаю, што може пластмаса робити в моїх будяговах.
***
Іванко приходить додому дуже сердитий, бо Марічка дала йому після сватання гарбуза.
Мати звідать:
– Іване, што ся стало?
– Та Марічка дала ми гарбуза!
Мати позерать мовчки секунду-другу, а потім каже:
– Збирайся!
– Я ни йду нікуди.
– Я казала збирайся і не пискуй!
Прийшли вони до Маріччиної матері:
– Ваша Маря мому Іванові гарбуза дала.
– Но та пак што я зроблю, то вона рішає.
Іванова мати:
– Іване, олем знімай гаті!
– Мамо, я не буду!!!
– Я казала: знімай гаті!!!
Іван зняв гаті, а Марьина мати:
– Ого!!!
Іванова мати:
– І я кажу ого, а ваша Маря балована!
***
Щоденник закарпатського партізана
"Пуйшли ми з хлопцями у партізани. Через тиждень нас вигнали німці. Пак через тиждень ми вигнали німцю. Пак німці нас через тиждень вигнали. Пак ми німцю через тиждень вигнали.
А пак прийшов фоштер (лісник) і поуганяв нас ушитких, бо позасерали’сьме йому ліс.
***
Сидить Іван з Марьов, їдять поливку. Маря позерає влюбльонними очима на Івана і каже:
– Іване, так тя дуже люблю, аж у грудях ня пече!
– Дурепо, вийми цицьки з поливки!
***
Виграли у Хусті на празнику два міліціонери барана, та везуть його у Золотарьово різати. Дорогою їх спирає православний піп, хоче підвезтися до Сокирниці. Вже в дорозі йому стало цікаво, куди везуть вони барана? Міліціонери хотіли пожартувати з попа та й відповідають:
- Веземе го, отче, поступати в духовну семінарію, попом стане.
А піп їм у відповідь:
- Но аж не поступит, та опять буде робити у вашуй міліції, нє?

Приїхав закарпатець на заробітки в Іспанію, а там його стрічає земляк, водить містом, розказує, як йому попервах тяжко було, жодного слова не розумів і як він уже все знає, і яким газдою вчинився. Зайшли вони в ресторан поїсти, підходить офіціант, і той що раніше приїхав, йому й каже:
– Хлібеску, крумплеску, пасулеску і капустеску.
І справді, через кілька хвилин приносять замовлення. Гість дивується, захоплюється, а той далі розповідає, як він тут всьому навчився і як добре у всьому ррозуміється. Офіціант послухав-послухав і каже:
– Чуєш, но! Коби я не з Лучок, та їв бись туй гунеску.